Україна і Польща примирюють історію: масові поховання Другої світової отримали гідний спокій

Перепоховання жертв у Пужниках стало символом примирення та зміцнення українсько-польського партнерства на тлі війни з Росією.



Минуло майже 80 років, перш ніж останки людей, убитих у кривавих подіях завершального етапу Другої світової війни, отримали належний похорон. У селі Пужники на Тернопільщині, яке колись було польським, відбулося перепоховання 42 жертв у нові труни, вкриті синіми польовими квітами. Цього разу над братською могилою звучали молитви священників кількох конфесій, а на церемонії були присутні й представники польського уряду.

Для нащадків загиблих цей акт став символом завершення багаторічної родинної трагедії, а для України — важливим кроком до примирення з Польщею, ключовим союзником у нинішній війні проти Росії. Довгі роки ця тема була каменем спотикання у двосторонніх відносинах. Польська сторона наполягала на визнанні злочинів українського підпілля проти польських цивільних, тоді як в Україні діячів визвольного руху звеличували як борців за незалежність.

Після розпаду СРСР питання масових поховань стало предметом гострих суперечок. Польща звинувачувала Україну у небажанні проводити ексгумацію могил, тоді як Київ вбачав у цих кроках політичний тиск. У 2015 році Україна навіть призупинила розкопки, відповівши на випадки вандалізму українських пам’ятників у Польщі. Проте війна з Росією докорінно змінила пріоритети: збереження єдності із західними партнерами стало питанням виживання.

Вперше Київ дав згоду на системну роботу з похованнями у 2024 році. У рамках нової політики всі могили, що містять останки етнічних поляків, підлягають розкопкам. Ідентифіковані тіла мають передаватися Польщі, а потім повертатися для перепоховання поруч із колишніми польськими селами. Пужники стали другим об’єктом цього процесу, і вже заплановано ще понад десяток таких розкопок.

Польські експерти працюють над ексгумацією тіл людей, загиблих у Другій світовій війні, у Пужниках, Україна, у квітні — Владислав Мусієнко

Церемонія відбулася в покинутому цвинтарі, де серед зарослих трав і старих фруктових дерев виросли нові могили. Разом із родичами жертв у траурі стояли представники польської влади — спікер Сенату Малгожата Кідава-Блонська та міністр культури Марта Цєнковська. Спільна літургія, яку відправили священники Римо-католицької, Греко-католицької та Православної церков, стала знаком єдності у пам’яті про минуле.

Історики нагадують, що конфлікт між українським і польським підпіллям розгорівся в 1944–1945 роках, коли нацистська армія відступала, а радянська влада встановлювала контроль над регіоном. Польська Армія Крайова та Українська повстанська армія діяли паралельно, прагнучи вибороти незалежність. Проте їхнє протистояння обернулося трагедією для мирного населення. Польські дослідники говорять про Волинську різню, під час якої загинули десятки тисяч поляків, тоді як українські джерела трактують події як збройний конфлікт за контроль над територіями.

У братській могилі Пужників виявили останки чоловіків, жінок і дітей, а також предмети військової амуніції, що підтверджує складність інтерпретацій. Для Польщі це доказ масового вбивства мирних селян, для України — свідчення сутички з підпіллям, яке співпрацювало з радянським НКВД. У будь-якому разі факт загибелі цивільних потребує вшанування пам’яті та визнання історичної правди.

Останки 42 людей, знайдені поблизу Пужників, на заході України, перепоховали в суботу в окремих трунах, кожна з яких була прикрашена блакитними польовими квітами — Анастасія Смолієнко

Після війни СРСР «вирішив» суперечку примусовим обміном населення: поляків виселили з України, а українців — із Польщі. Село Пужники зникло з карти, залишивши лише фрагменти кладовища та сліди садів. Сьогодні воно стало символом того, як складне минуле може перетворитися на інструмент політичного протистояння.

Важливим меседжем церемонії стало застереження: «Єдина країна, якій вигідно роздмухувати конфлікти між Україною та Польщею, — це Росія», підкреслив заступник міністра культури Андрій Наджос. Для Києва примирення у питаннях історичної пам’яті — це стратегічний крок, що унеможливлює використання болючих тем Кремлем для розколу союзів.

Сьогодні, коли Польща є головним транзитним коридором військової допомоги для України, символічні кроки на кшталт перепоховання в Пужниках мають не менше значення, ніж спільні оборонні програми. Вони демонструють готовність Києва та Варшави залишити позаду тіні минулого, аби протистояти теперішнім викликам.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Політика, Історія, Культура, із заголовком: "Україна і Польща примирюють історію: масові поховання Другої світової отримали гідний спокій".

Матеріал підготував(-ла): Єгор Данилов

Новину опубліковано: 08 вересня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.